ПО ХОДУ ПЬЕСЫ

Программа


"Далее по тексту" и "Азбука"


«Наше Вам с кисточкой!»


Наш писатель


По ходу пьесы


Записаться


Конкурс


Галерея


Форум


Макс Сторожук

ПРИБ’Ю, ЗАРАЗО!

- Enough. - зупинив жестом руки Карлітос, дивлячись на Ігоря, який доливав йому болгарське трьохзіркове бренді "Лев’яче серце" до, вже схуднувших, кубиків льоду, які так цокотіли на дні склянки.

Його повне ім’я - Карлос Рамірез Казаліз, але представивися він бармену Ігорю: "simple Karlitos".

Вже добрих три години Карлітос полоскав мізги Ігорю, який прекрасно знав англійську і аж ніяк не скаржився на те, що повинен вислуховувати стогони клієнтів кафе-бару "Марокана", приймаючи це, як свій обов’язок. Кінець-кінцем Ігор мав гарні чайові.

- Мені так шкода,.. - чи то продовжив, чи то почав знову англійською Карлітос, - я б ніколи не заподіяв нікому поганого. Принаймні старався...

Він надпив і важко видихнув проспиртоване повітря, що було більш схожим на якесь хрюкання, після чого Ігор вирішив, що було б добре на цій склянці зупинитись, але він лише бармен, якому слово клієнта є закон. Але в свої 22 він вже мав якийсь досвід спілкування в таких ситуаціях і питання на кшталт: "who is who", вирішував просто. Тому і почав турбуватись за стан Карлітоса.

"Ще й та шльондра сіла йому на шию. - казав собі Ігор. - Зразу ж видно, що Карлітос - добра душа і аж ніяк не хотів когось там ображати, просто підійшов не правильно. Ну наробив дурниць, ну шкода, ну і що? Навіщо так картатит себе?"

Карлітос оперся на руку і закімарив. Ігор його не турбував.

"Нехай... Нехай краще так. -вирішив Ігор. - Потім зроблю йому щось тонізуюче і непонятку, як мітлою змете. Така вже він людина. І важко мабуть йому? Поглинає, мов губка, все що навкруги діється, а опісля вариться в цьому. Та, певне, вже іншому вішає локшину на вуха і давно забула про Карлітоса, а він такий наївний сприйняв усе за настояще.

47 йому здається? Мабуть сам за собою не замітив, як наколовся?! Та що поробиш? Хотів, як найкраще, а вона дурепа образилась. "Цаца" така собі! А більш такий і не встрінеться.

Гадаю, Карлітос нічого і не втаратив, просто шкода йому, що ось так нічим міг образити."

© Макс Сторожук, 2006.
Опубликовано с разрешения автора.
При перепечатке ссылка на сайт Студии "Далее по тексту" обязательна

 Вернуться к списку

 Вверх